Кожен учасник акцій
протесту може бути затриманий органами міліції. Тому дуже важливо знати
свої права, які гарантовані вам Кодексом України про адміністративні
правопорушення (далі з посиланнями на статті КоАП):
Адміністративне затримання
Може
здійснюватись у випадку злісної непокори законним вимогам (саме
законним, а не будь-яким примхам міліціонера, який, натягнувши погони,
часто вважає, що будь-які його вимоги одразу стають законими)
правоохоронця, або порушення порядку організації і проведення зборів,
мітингів, вуличних походів і демонстрацій; вас також може бути
затримано до розгляду справи суддею або начальником (у випадку його
відсутності - заступником начальника) органу внутрішніх справ. Будь-яка
ваша дія протидія під час затримання, буде розцінюватись
правоохоронцями, як “злісна непокора”. Але не надто зважайте на це.
Активно уникайте затримання. Пам’ятайте: якщо під час дрібної сутички
вам вдалося уникнути затримання, далі вас ніхто не розшукуватиме -
міліція має достатньо важливіших справ. Засуджують до адміністративного
покарання, зазвичай, лише тих, хто попався на місці і не зміг втекти.
Термін адміністративного затримання
Обчислюється з
моменту доставлення вас до відділку міліції для складання протоколу
(ст. 263). Кодекс зобов’язує правоохоронців здійснювати доставлення в
максимально короткий термін (ст. 259). Адміністративне затримання
особи, яка вчинила правопорушення, може тривати не більш як три години
(ст. 263) після чого має бути прийняте рішення стосовно вчинених вами
дій. Якщо протягом цього часу вам не пред’явлено звинувачення, можете
сміливо вимагати зустрічі з начальником міліції, прокурором, складати
скаргу до суду на протиправні дії правоохоронців.
Протокол адміністративного затримання
У випадку адміністративного затримання складається протокол, в якому обов’язково зазначаються такі відомості: - дата і місце складення; - посада, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка склала протокол; - відомості про особу затриманого; - місце, час і суть правопорушення; -
посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке
правопорущення (важливо уважно ознайомитись зі статтею КоАП, за якою
вас притягають до відповідальності, звернути увагу, чи відповідає вона
вчиненим вами діям); - прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо такі є; -
пояснення порушника (у протоколі мало граф для викладення вашого
пояснення, тому краще викласти їх особисто окремо на папері. В такому
поясненні слід заперечувати свою вину, наголошувати, якщо таке було, на
грубому поводженні з вами правоохоронців, вказувати конкретних свідків,
які могли б підтвердити написане вами, вимагати допитати їх. Цей
документ слід вимагати долучити до справи, адже він може зіграти на
вашу користь у суді. Якщо міліція свідомо фальшує обставини вчиненого
вами, краще взагалі відмовитись від дачі свідчень і активно давати їх
під час розгляду справи у суді). Якщо заподіяно матеріальну шкоду, це також має зазначатись у протоколі. Протокол
підписується посадовою особою, яка його склала. Затриманий має право
відмовитись від підпису під протоколом (ст. 256). Цього не слід боятися
- подальший розгляд справи у суді дасть вам змогу викласти всі
обставини справи без міліцейського тиску. При складанні протоколу
правоохоронці зобов’язані роз’яснювати затриманому його права і
обов’язки, про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте саме
роз’яснення, а не простого зачитування статті з кодексу.
Права і обов’язки затриманого в адміністративній справі
- знайомитися з матеріалами справи; - давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; - при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката; - виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володієте мовою, якою ведеться провадження; - оскаржити постанову по справі до органу вищої інстанції, прокуратури та суду. Справа
про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи,
яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 268).
Захисник (адвокат)
У розгляді справи може брати адвокат. Він має право: - знайомитись з матеріалами справи; - заявляти клопотання; -
за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги
на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу; - інші права, передбачені законами України (ст. 271). Повноваження
адвоката на участь у справі посвідчується ордером, що його видає
адвокатське об’єднання, або відповідною довіреністю на ведення справи. Запрошуйте
до справи тільки добре відомого вам адвоката, у порядності якого ви
впевнені. Такого адвоката повинен мати кожен, хто стає на шлях
революційної боротьби. В жодному випадку не користуйтесь послугами
адвоката, наданого вам співробітниками міліції. Є безліч свідчень
потерпілих, як “мусорський” захисник “зливав” слідчим усю інформацію,
одержану від затриманого і навіть більше - спонукав затриманого до дачі
свідчень проти самого себе.
Вилучення речей і документів
Речі
і документи, що вважатимуться міліцією знаряддям або безпосереднім
об’єктом правопорушення, виявлені під час вашого затримання, особистого
огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів. Разом
з цим правоохоронцями часто вилучаються також цінні речі: гроші,
прикраси, мобільні телефони, дрібні кишенькові речі. Коли ви
впевнились, що вам нічого не підкинули, у ваших речах не виявлено
нічого протизаконного і у протоколі вилучення речей немає сторонніх
записів, можете підписати цей протокол. Але перед тим закресліть у
ньому всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до
нього того, чого на момент обшуку у вас не було. Всі вилучені речі
зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення, а
після розгляду справи, залежно від результатів розгляду, конфіскуються,
повертаються власникові, або знищуються. Про вилучення речей і
документів складається протокол або робиться відповідний запис у
протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей чи
адміністративне затримання (ст. 265).
Повідомлення про затримання рідних і близьких
Про
місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного
правопорушення, працівники міліції зобов’язані негайно повідомити її
родичів, а на прохання затриманого також власник відповідного
підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (ст.
261). Часто цю вимогу правоохоронці ігнорують або роблять з великою
неохотою. Ви мусите наполягати на виконанні ними положень статті 261
КоАП, адже від того, як швидко рідні дізнаються про ваше затримання,
залежить наскільки швидко ви опинитеся на свободі.
Затягуйте час, це вам вигідно
Враховуючи, що на розгляд адміністративної справи відведено не так вже й багато часу, у ваших інтересах затягувати час. З цією метою ви можете: - посилатися на загострення хронічного захворювання; -
вимагати виклику машини невідкладної медичної допомоги в розрахунку на
госпіталізацію, а після прибуття останньої довго скаржитися на біль, що
не дає сконцентруватися і повноцінно давати свідчення по суті справи; - вимагати зустрічі з вашим адвокатом; -
скаржитися на те, що погано розумієте російську мову (часто
міліціонери, не володіючи українською, пишуть протокол по-російськи),
вимагати перекладача, переписати протоколи державною мовою, скаржитися
на поганий почерк оперативного працівника; - розмовляти зі слідчим чи оперативним працівником про все, що заманеться, крім того, що прямо стосується справи. Бували
випадки, коли затримані так довго несли ахінею і “косили”, що
правоохоронці взагалі не могли зв’язати до купи розповідь і просто не
встигали належним чином оформити всі папери, після чого справа
розвалювалася у суді.
Оскарження адміністративного затримання, огляду і вилучення речей і документів
Оскарження
може здійснюватись до органу вищої інстанції (вищій посадовій особі)
стосовно органу (посадової особи), який застосував ці заходи,
прокуророві або до суду (ст. 267). Особа, яка оскаржила постанову про
адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита
(ст. 288). Скаргу на постанову по справі може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови (ст. 289). Постанова може бути опротестована прокурором (ст. 290). Подання
у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення
адміністративного стягнення до розгляду скарги (ст. 291). Скарга і протест на постанову по адміністративній справі розглядаються в десятиденний термін (ст. 292).
Судовий розгляд
Одразу по оформленні справи, вас повезуть до суду. На справедливість сподівайтесь, суди - свавільні. Вимагайте
дати папір і ручку аби подати клопотання з викладенням всіх обставин
справи. Акцентуйте увагу на власній невинності. Вимагайте перенести
судовий розгляд справи для того, аби ви могли підготуватися і привести
свідків, які підтвердили б ваші свідчення. Доводьте, аргументуйте,
пояснюйте... якщо вас слухатимуть. А можуть тупо вліпити штраф чи 15
діб примусових робіт. Постанова районного (міського) суду (судді)
про накладення адміністративного стягнення є остаточною і оскарженню в
порядку провадження про адміністративні правопорушення не підлягає (ст.
287).
Тактика поведінки при затриманні
Якщо вас затримала міліція, на вас оформляють справу про адміністративне правопорушення, пам'ятайте: Не вір, не бійся, не проси Не
виказуйте страху, поводьте себе впевнено. Якщо правоохоронці
переконаються, що ви боїтеся - обов'язково докладуть зусиль, аби
"запресувати" вас і дотиснути.Не вірте міліцейським обіцянкам. Кожен
слідчий має вище начальство, без відома якого він не ступить і кроку;
тож будь-які обіцянки чимось допомогти вам є звичайнісіньким "разводом
на доверии". Поводьте себе гідно і ніколи нічого не просіть. Вам нічим
не допоможуть, а ваше прагнення неодмінно буде використане, як засіб
тиску і шантажу на вас. Обов'язково назвіть себе Потрібно
обов'язково називати себе, свою адресу, телефон і рід занять, аби ваші
близькі чи брати по боротьбі змогли встановити місце вашого
перебування. Якщо ви не назветесь, міліція матиме додаткові підстави
для вашого затримання на триваліший термін задля з'ясування вашої
особи. Вимагайте розтлумачення ваших конституційних прав Співробітники
правоохоронних органів зобов'язані розтлумачити затриманому його права.
Але, завзичай, цього не роблять. Тому знайте, що відповідно до ст. 63
Конституції України, ви маєте право не давати жодних свідчень проти
себе і своїх близьких родичів, вимагати зустрічі зі своїм адвокатом,
право на повідомлення рідним чи близьким задля зазначення свого місця
перебування. Ви знаходитеся під презумпцією невинності. Тому не ви
маєте доводити свою невинність, а слідчі мають довести вашу вину. Не
варто допомагати їм у цьому. При особистому обшуку не допомагайте міліції Не
засовуйте руки до кишень, не виймайте власноруч речей, що в них
знаходяться. Вам могли непомітно підкинути наркотики чи набої так, як
трапилося з карманником Кірпічем у стрічці "Место встречи изменить
нельзя". Аби уникнути зайвих проблем, підніміть руки і запропонуйте
оперативникам самим копирсатися у ваших кишенях і речах. Відбитки
пальців є вагомим доказом вини у суді. Тому ні до чого не торкайтеся. Вимагайте детального описання у протоколі про обшук кожної (!) речі, знайденої і вилученої у вас Все,
що вилучається у вас, має бути описане до деталей і внесене до
протоколу особистого обшуку. Якщо це цінні речі (прикраси, мобільні
телефони), вони мусять ретельно описані (назва, марка, особливі
ознаки), гроші - номери купюр, кредитні чи телефонні картки - серії і
номери. Кількість, колір, розмір, маркування, - все це дозволить у
подальшому спростити процедуру їх ідентифікації і повернення. Це
суттєво додасть міліції роботи, а вам дасть хоч якийсь час для
обдумання аргументів на свій захист. Протокол про вилучення речей
можна підписати лише ретельно перечитавши і пересвідчившись, що в ньому
немає речей, які вам не належать. Перед підписанням слід обов'язково
закреслити всі вільні графи і місця, куди пізніше без вашого відома
могли б бути дописані інші предмети - речові докази злочину. Вимагайте оголошення, за що саме вас затримано Поцікавтесь,
за що вас затримано, в чому підозрюють, в якості кого вас збираються
допитувати і за якою статтею Кодексу про адміністративні правопорушення
вестиметься провадження по справі. Вас допитуватимуть як свідка Але
не радійте - це гачок, на якого ловлять "лохів". Адже на підставі ваших
свідчень, справу можна легко переоформити на вас, як підозрюваного чи
навіть звинуваченого. "Чистосердечное признание - прямая дорога в тюрьму" Не
ведіться на погрози і пропозиції покаятися - все одно не відпустять.
Цим ви тільки полегшете слідчому роботу. Чим менше ви скажете, тим
меншим буде строк ув'язнення. Недарма кажуть: "Відверте визнання вини
полегшує вину, але сильно подовжує термін ув'язнення". Відкидайте і заперечуйте всі звинувачення За
яких обставин вас би не затримали і які свідки проти вас би не
свідчили, ваші відповіді мають бути однозначні: не був, не бачив, не
пам'ятаю, опинився на місці випадково, всі звинувачення - наклеп… Уважно прочитайте протокол та запам'ятайте викладені у ньому факти Протокол
про адміністративні правопорушення є основним доказом по справі, тому
дуже важливо впевнитися, чи в ньому вміщено правдиві дані. Вимагайте, аби в ньому точно було зафіксовано дату складення протоколу і вона співпадала з датою вашого затримання. Запам'ятайте
прізвище, ім'я, по-батькові, звання і посаду слідчого і тих, хто вас
затримав. Запам'ятайте їхні обличчя - це згодом може знадобитися... Вимагайте зручностей для себе Якщо
протокол складено російською мовою - вимагайте перекладача, якщо запис
зроблено поганим почерком - кажіть, що не можете розібрати слів, а на
слух ви не вірите і вимагайте переписати. Кажіть, що погано почуваєте
себе, адекватно не сприймаєте те, що відбувається і те, що пропонують
прочитати, вимагайте лікаря, медичного обстеження, скаржтеся на різке
загострення хронічних хвороб. Нічого не підписуйте Підпишете ви
протокол чи ні, він однаково буде доказом проти вас. Але ви завжди
зможете апелювати в суді, що свідчення у протоколі були брехливими і
саме тому ви їх не підписали.
Обшук
Коли
провадиться слідство у кримінальній справі, де ви є фігурантом
(підозрюваним), у слідчого є підстави вважати, що у вашому помешканні
(офісі, підприємстві), можуть знаходитися речові докази злочину,
слідчий має право здійснити обшук. Ця процедура досить неприємна. Але не впадайте у відчай. Ми радимо:
Перевірте повноваження осіб, що збираються проводити обшук (виїмку)
Уважно
перевірте і перепишіть службові посвідчення цих осіб (прізвище, ім'я,
по-батькові, номер посвідчення, коли і ким видане, посада, звання), чи
співпадають фотокартки у посвідченнях з обличчями їх власників, чи
дійсне посвідчення, дату, до якою воно дійсне.
Ознайомтеся з постановою на проведення обшуку (виїмки)
Вона
повинна містити номер та дату її винесення, номер та дату порушення
кримінальної справи, щодо якої проводиться обшук (виїмка), підстави для
проведення обшуку (виїмки). Окрім того, у верхньому правому куті
постанови повинна стояти санкція прокурора (санкція прокурора не
отримується в разі невідкладності проведення обшуку чи виїмки).
Пам'ятайте, що під час обшуку (виїмки) повинні бути присутніми двоє понятих
Ч.
1 ст. 181 Кримінального-процесуального кодексу України зобов'язує
проводити обшук (виїмку) у присутності двох понятих. Це повинні бути
особи, не зацікавлені у справі. Понятими не можуть бути потерпілий,
родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники
правоохоронних органів або прокуратури.
Основним завданням
понятих є засвідчення відповідності записів у протоколі виконаним діям.
Тому радимо звертати їхню увагу на всі порушення з-боку слідчих.
Також
радимо записати прізвище, ім'я та по-батькові, домашню адресу та
телефон кожного з понятих. Ці дані можуть вам знадобитися в разі
потреби у виклику понятих до суду для засвідчення протиправних дій
слідчих.
Пильно стежте за всіма діями слідчих, понятих та інших осіб, які беруть участь у проведенні обшуку (виїмки)
Таким
чином ви зможете вчасно помітити та припинити порушення з їхнього боку,
наприклад, підкидання у ваше помешкання сторонніх речей (найчастіше -
набоїв, зброї, наркотиків).
Не дозволяйте особам, які проводять обшук, самостійно ходити приміщеннями квартири та обшуковувати відразу декілька приміщень
Відповідно
до ч. 2 ст. 181 Кримінально-процесуального кодексу України обшук
(виїмка) проводяться лише в присутності господаря квартири. Ви фізично
не зможете стежити за діями слідчих, якщо вони будуть проводити обшук
паралельно в декількох кімнатах, а отже, ви не матимете змоги запобігти
їхнім протиправним діям. Якщо слідчі не зреагують на ваше звернення,
зверніть на це увагу понятих та вимагайте занесення вашого протесту до
протоколу обшуку (виїмки).
Якщо обшук проводиться в установі
або на підприємстві, не дозволяйте проводити обшук (виїмку) особистих
речей співробітників. Якщо слідчі забажають оглянути ваші особисті речі
або речі ваших співробітників, нагадайте їм, що ці речі не належать до
майна підприємства, а тому для проведення обшуку (виїмки) щодо них
необхідна окрема постанова. Перегляньте разом зі слідчими постанову про
проведення обшуку (виїмки) та перевірте, на проведення яких дій вона
видана. Якщо постанова видана на "обшук приміщення громадської
організації" (установи, підприємства), то за такою постановою обшуку
(виїмки) особистих речей проведено бути не може.
Перед
підписанням протоколу обшуку (виїмки) уважно його прочитайте та
перевірте, чи правильно зафіксовані всі дії слідчих і чи заповнені всі
графи протоколу
Перед підписанням протоколу закресліть усі вільні місця, що залишились у його графах.
Таким чином ви зможете бути впевнені, що в ньому не з'явиться те, чого не було на момент його підписання вами.
Вимагайте занесення ваших заяв та зауважень до протоколу обшуку (виїмки)
Це
право надано вам ч. 2 ст. 188 Кримінально-процесуального кодексу
України. Предметом вашої заяви (зауваження) може бути будь-що: вказівка
на протиправність слідчих, пояснення неналежності вам певної речі, що
була знайдена у вашій квартирі (установі) під час проведення обшуку,
пояснення причини знаходження у вашій квартирі (установі) певної речі.
Якщо
слідчий відмовиться від занесення вашої заяви (зауваження), нагадайте
йому про вимогу ст. 188 Кримінально-процесуального кодексу України.
Зверніть увагу понятих на відмову у задоволенні ваших звернень.
Викладіть вашу заяву (зауваження) на окремому аркуші паперу та
надішліть рекомендованим листом до відповідного органу разом із заявою
на ім'я його керівника про порушення вашого права.
Якщо під час
обшуку у вашому помешканні знайдуть предмети, заборонені
законодавством, або ті, що підтверджують вашу вину у справі, вас
напевне буде затримано. Слідчий може навіть видати постанову про арешт.
Тому ніколи не тримайте криміналу вдома.
Вас викликають на допит
Коли
провадиться слідство у кримінальній справі, де ви є фігурантом
(свідком, підозрюваним), вас обов'язково викликатимуть на допит.
Постарайтеся запам'ятати кілька порад: Пам'ятайте, що ви можете не з'являтися до відповідного органу, якщо виклик не пов'язано з конкретною кримінальною справою Посадові
особи прокуратури та правоохоронних органів мають право ви-кликати вас
лише у випадку, коли у них є дані, що вам відомі обставини стосовно
кримінальної справи, яка знаходиться у їх провадженні. Але не поспішайте на допит. З'являйтеся до відповідного органу лише за письмовим викликом (повісткою) Кримінально-процесуальний
кодекс України зобов'язує посадових осіб правоохоронних органів та
прокуратури викликати вас повісткою, яка вручається особисто і під
розписку. У повістці вказується, хто викликає, куди і до кого, день і
час явки, а також реквізити кримінальної справи, щодо якої
відбиратимуться свідчення. Перш, ніж розписатися - пересвідчіться,
чи вона належно оформлена. Якщо бодай одна зі вказаних вище вимог не
дотримана, не розписуйтесь і відмовляйтесь її отримати. Коли ж повістка
приходить поштою або її залишають у дверях - можете одразу її викинути.
Це - не документ. Ні в якому випадку не з'являйтеся до
правоохоронних органів за усним проханням дільничного інспектора чи
телефонним дзвінком. Часто слідчі не встигають за термінами провадження
справи, а тому нехтують законом. Відмова з'явитися за таким викликом
вам нічим не загрожує. Пам'ятайте, що ви маєте право відмовитися давати свідчення проти себе, членів вашої родини чи близьких родичів Таке
право гарантується ст. 63 Конституції України. Ви користуєтеся
"презумпцією невинності", тобто ви не зобов'язані доводити свою
невинність. Це слідчі мають доводити вашу вину. А вам не варто сприяти
їм у намірах вас посадити. Не давайте поспішних свідчень Якщо ви
не впевнені у правильності ваших свідчень або боїтесь, що вони можуть
вам зашкодити, повідомте особу, яка проводить допит, що ви не можете
відразу відповісти на запитання, не бажаєте вводити слідство в оману та
потребуєте часу на обдумування. Закон справді зобов'язує вас надавати
відповіді на запитання, проте він не зобов'язує давати їх негайно. Записуйте свої показання особисто, якщо вважаєте, що особа, яка веде допит, неправильно фіксує сказане вами Таке
право надане вам ч. 3 ст. 170 Кримінально-процесуального кодексу
України. Повідомте слідчого, що запишете всі свої показання власноруч.
Якщо слідчий відмовить вам, складіть письмову заяву на ім'я керівника
відповідного органу, в якій зафіксуйте факт відмови у здійсненні вашого
права та зазначте, що готові давати свідчення лише після надання
дозволу на власноручну їх фіксацію. Доки вам не буде дозволено
фіксувати ваші свідчення власноруч, ви можете їх не давати взагалі. Перед
підписанням протоколу допиту уважно його прочитайте та перевірте, чи
правильно зафіксовано ваші свідчення і чи заповнені всі графи протоколу Зверніть
особливу увагу на те, щоб було поставлено номер та дату протоколу,
вказано посаду та прізвище особи, яка проводила допит. У провадженні
кожного слідчого знаходиться одночасно кілька справ (а то і кілька
десятків). Зазвичай, вони не вкладаються у терміни, відведені на
слідство, а тому намагаються не проставляти дат, аби згодом все
проставити без вас, підігнавши під терміни, передбачені законом. Під час слідства час працює на вас і у ваших інтересах його затягувати. Перед підписанням протоколу закресліть усі вільні місця, що залишились у графах Таким
чином ви будете впевнені, що у протоколі не з'явиться те, чого не було
на момент підписання вами. Вимагайте внесення змін до протоколу, якщо
ви знайдете помилки у фіксуванні ваших свідчень Це право вам надано
ч. 4 ст. 170 Кримінально-процесуального кодексу України. Якщо слідчий
відмовиться від внесення змін, викладіть їх на окремому аркуші паперу
та передайте його до канцелярії разом із заявою на ім'я керівника
відповідного органу про внесення змін до протоколу (заяву складають у
двох примірниках: один залишається у канцелярії, інший, на якому
проставлено вхідний номер вашої заяви, ви залишаєте собі).
Протидія міліцейскім провокаціям
…I. Підкинуті до кишені наркотики Для деяких ментовських оперів це - основний метод боротьби з наркоманами. Як потрібно себе поводити в такому випадку? Помітивши,
що до вашої кишені підклали пакетик, ні в якому випадку не обурюйтесь,
а головне - не суньте руку до кишені і не намагайтесь викинути пакетик!
Дайте Вашим супротивникам зробити свою справу, а по тому вимагайте
запрошення свідків і вже за їх присутності вимагайте, щоб Вам: 1) зістригли нігті; 2) взяли мазок з долонь; 3) взяли мазок з рота. Все
вищевказане повинні опечатати за Вашої присутності і відправити на
експертизу. Пам’ятайте: правоохоронним органам буде дуже тяжко пояснити
наявність тої ж маріхуани (вона ж анаша) у Вашій кишені без
підтвердження наявності наркотика під нігтями, часточок наркотика на
долонях і в роті! Якщо підкладають не пакетик, а шприц із бурою чи
прозорою рідиною, чи щось загорнуте в поліетилен, - ні в якому разі не
торкайтесь цього руками! При свідках кажіть, що це провокація і:
1) вимагайте зняття відбитків пальців зі шприца чи поліетиленового пакета; 2) вкажіть, що на Ваших руках немає слідів від уколів і в даний момент на руках немає рукавичок; 3) вимагайте аналізу Вашої сечі на аміноконову кислоту; 4) якщо у шприцу бура рідина, обов’язково вимагайте аналізу групи крові у Вас і в шприцу. Буває,
що на шию Вам можуть повісити амулет, з якого пізніше при свідках
витягнуть героїн. Дії ті ж: не торкайтесь його руками, вимагайте при
свідках аналізу Вашого поту і поту на амулеті. Головне: вкажіть при
свідках, що у Вас на руках немає слідів від уколів. II. Підкинута зброя і боєприпаси Коли
Вам у квартиру, офіс чи машину підкидають жменю набоїв (бодай навіть
один набій) чи гранату (найчастіше - з гладенькою поверхнею), перша
порада та ж: ні за яких обставин не торкайтесь цих речей руками, навіть
якщо Вас попрохають зібрати набої, щоб повернути їх міліціонерам. Знову
наголошуйте на присутності свідків. Вже при них потрібно вимагати: 1)
зняття відбитків пальців з цих предметів і внесення до протоколу, що у
Вас на руках і одежі немає слідів зброярського мастила; 2) зняття мазків з долонь і одежі на аналіз наявності на них часточок металу чи зброярського мастила; 3)
експертизи на наявність Ваших відбитків пальців на обоймі, набоях чи
інших внутрішніх частинах зброї (якщо Вам підкинули вогнепальну зброю).
Запам’ятайте! Тільки Ваші відбитки пальців є для суду основним доказом Вашої вини.
Translate to English |
Каталог статей 
| Коментарі: 4 
| Рейтинг: 
5.0 |
