УЄФА знала, що означало обрати Україну й Польщу організаторами Євро-2012. Вибір припав на посткомуністичні країни, якість інфраструктури яких набагато нижча, ніж у державах, яким довірили проведення єврофоруму (Португалія, Австрія, Швейцарія).

Вище керівництво УЄФА заявило, що воно має намір запропонувати обидвом країнам допомогу, щоб прискорити підготовку. Стан інфраструктури є не найбільшою  проблемою, однак, і те, що вимагає виправлення, не залежить від УЄФА.

Величезна кількість організаційних комісій не можуть ефективно зайнятся підготовкою. Це Міністерство у справах молоді, сім’ї і спорту, Міністерство економіки, Комітет з підготовки до Євро-2012 при Кабінеті міністрів, Федерація Футболу України, Національне агентство з підготовки до Євро-2012.

У країні, де бізнес і політика незмінно пов'язані, наявність такої кількості політиків з бізнес- інтересами, які  активно беруть участь у підготовці до Євро-2012, може привести до катастрофи.

Національне агентство, яке спонсорується Євгеном Червоненком, було представлено наприкінці  2007 року як парасолька для координації робіт з підготовки між різними міністерствами й комісіями. На сьогоднішній день, Агентство складається з однієї персони - Червоненка, і не має ні штаб-квартири, ні прес-служби.

Хтось повинен нести відповідальність, у іншому випадку турнір буде втрачений через шість місяців.

Українське уряд має брати приклад зі своїх польських партнерів по Євро й призначити один орган, відповідальний за підготовку. Якщо цей орган - Національне агентство, або, як у Польщі, Міністерство з питань молоді, сім’ї й спорту, Україна має надати цьому органу нагляд і право вето.

Оригінал колонки можна прочитати тут Unіte and Conquer.

Цю колонку опубліковано у газеті Kyіv Post №06 від 14 лютого  2008 року