Олег Лужний (народився 5 серпня 1968 р. у Львові,
Україна) - колишній гравець збірної України з футболу, нині помічник
головного тренера ФК Динамо (Київ).
На початку кар’єри Лужний грав за Торпедо (Луцьк) (1985-88) і Карпати (Львів) (1988). У 1989 році він став гравцем київського Динамо, де грав на позиції правого захисника, вигравши чемпіонат і кубок СРСР у 1990 році і чемпіонат України сім разів поспіль між 1993 і 1999 роками. Він був капітаном лігочемпіонівського складу Динамо, який переміг Барселону 7-0 за сумою двох матчів у сезоні 1997-98 і здобув сумарну перемогу 3-1 над Реалом (Мадрид) на шляху до півфіналу в сезоні 1998-99.
У 20-річному віці Лужний дебютував у збірній СРСР, за яку зіграв 8 разів у 1989-90 роках, але пропустив Чемпіонат світу 1990 через травму. Після здобуття незалежності Лужний виступав за збірну України, зігравши за неї 52 матчі, хоча так і не потрапив у фінальну частину великих змагань – Україна тричі вибула на стадії плей-офф.
Лужний був капітаном збірної України 39 разів, що є національним рекордом, і здобув великого визнання серед співвітчизників. У грудні 2000 року тижневик «Український футбол» включив його до символічної збірної України XX сторіччя за результатами загальнонаціонального опитування [1]. За кількістю голосів Лужний поступився лише Олегу Блохіну, Андрію Шевченку і Анатолію Дем'яненку.
Влітку 1999 року Лужний підписав контракт з одним з провідних клубів Англії, лондонським Арсеналом, вразивши тренера Арсена Венгера грою за Динамо у переможних матчах проти лондонців у Лізі Чемпіонів з загальним рахунком 4-2. Передбачалося, що Олег буде заміною Лі Діксону, хоча він не зміг повністю витіснити колишнього гравця збірної Англії. Хоча Лужний нерегулярно потрапляв до стартового складу (молодий іспано-камерунець Лорен був придбаний наступного року як довгострокова заміна Діксону), він зіграв 110 матчів протягом чотирьох років у клубі, найчастіше на правому фланзі захисту, а також в центрі і на лівому фланзі, і навіть одного разу виводив команду на поле у ролі капітана у грі на кубок Ліги. В сезоні 2001-02 він виграв "дубль" (Прем'єр-Лігу і кубок Англії) у складі Арсенала. Останнім матчем Лужного за Арсенал був переможний фінал кубка Англії проти Саутгемптона у 2003 році - одна з його кращих ігор за клуб.
Влітку 2003 року Лужний підписав контракт з Вулверхемптоном, який щойно заробив право грати у Прем'єр-Лізі, і провів там один сезон, зігравши лише десять матчів. Він залишив "вовків" улітку 2004 року, і в 2005 році протягом недовгого часу був граючим тренером латвійського клубу Вента (Кулдіга), але залишив його після того, як у клубу почалися фінансові проблеми.
У травні 2006 року Лужний став помічником тренера київського Динамо.
Титули і досягнення
У складі Динамо (Київ):
* Чемпіонат СРСР o Переможець: 1989-90 * Кубок СРСР o Переможець: 1990 * Чемпіонат України o Переможець: 1992-93, 1993-94, 1994-95, 1995-96, 1996-97, 1997-98, 1998-99 o Друге місце: 1991-92 * Кубок України o Переможець: 1993, 1996, 1998, 1999
У складі Арсенала:
* Англійська Прем'єр-Ліга o Переможець: 2001-02 o Друге місце: 1999-00, 2000-01, 2002-03 * Кубок Англії o Переможець: 2002, 2003 o Фіналіст: 2001 * Кубок УЕФА o Фіналіст: 2000
У складі молодіжної збірної СРСР:
* Молодіжний чемпіонат Європи o Переможець: 1990
Особисті досягнення:
* Кращий новачок чемпіонату СРСР: 1989-90 * Найбільше матчів за збірну України у ранзі капітана * Символічна збірна України XX сторіччя (опитування тижневика «Український футбол»): 2000