Дата народження:19 березня 1976 року

Місце народження: Рим, Італія

Амплуа: Захисник

Ігрова кар'єра: ""Лаціо", "Мілан"

Все почалося в березні 1976 року в родині залізничника Джузеппе Нести і домогосподарки Марії з'являється дитина вагою 4,1 кг. Його назвали Алессандро. Сандро ріс як і інші хлопчиськи, нічим не виділяючись в школі. Після школи він звичайно грав зі своїми друзями у футбол. Ніщо не передвіщало того, що тут виросте той Сандро, якого ми знаємо. Одного разу, у вересні 1984 року, Сандро пішов у місто зі своїм батьком і братом Фернандо. Вони йшли в медичну клініку. На огляді виявилося що у Фернандо проблеми зі спиною і щоб виправити цей недуг, лікарі радять йому зайнятися спортом. Фернандо обрав футбол, і батько записав його у футбольну секцію. Сандро вирішив не відставати від брата і попросив батька вписати його у футбольну секцію, слідом за Фернандо. Батько не став заперечувати, і так почалася футбольна кар'єра Алессандро.

Із самого початку Сандро грав на позиції ліберо. Його гра привернула пильну увагу тренерів. Потім його помічають скаути декількох клубів. І тут відбувається епізод, що залишив відбиток на все життя Нести. Першими його талант помічають скаути Роми, і Сандро був вже однією ногою в Ромі, але його батько, Джузеппе, і чути не хотів... Тільки Лаціо. От так зірвався перехід Нести в Рому. Трохи пізніше і Лаціо помітив юний талант. У той період у Лаціо були складні часи. Керівництво зробило ставку на молодих римлян і дало об'яву: "Лаціо шукає молодих талантів. Чекаємо вас на тренувальній базі Лаціо". На це оголошення прийшло 300 юних римлян, серед яких був і Сандро. Він чудово виявив себе й одержав членський квиток Лаціо. Здавалося б, усе йде добре. Однак заради Лаціо Сандро жертвує навчанням, вільним часом. Іноді в нього не знаходилося часу навіть для їжі. А в 1989 році Сандро переміг самого себе. У тому році він виріс за рік на 22 сантиметри й у нього запалився хребет. Лікарі радили йому зав'язати з футболом. Але це випробування Сандро пройшов з успіхом. Там же він знайомиться з Марко Ди Вайо, зараз він у Пармі, що став його кращим другом... І перші успіхи прийшли до юнацької команди Лаціо. 16 червня 1991 року Лаціо обігрує Падову у фіналі юнацької ліги кальчо. Однак у цей же час була перша серйозна травма – у зіткненні він одержує струс мозку і черепну травму, а Ди Вайо ламає руку. Це відбулося в матчах за збірну Італії Under-16.

У 1992 Серджіо Краньотті отримує Лаціо. Уже тоді він мріє про непереможний Лаціо. Упор був зроблений на молодих футболістів і Неста з Ди Вайо виявляються для команди на вагу золота. Починається серйозна підготовка до підйому на футбольний Олімп. Саме той час вважається підходом Сандро до основної команди. Але все ж таки його час настане трохи пізніше, у наступному сезоні, коли він вийде на заміну в матчі з Удінезе.

Улітку 1993 року Сандро їде на збір в Австрію з основним складом Лаціо. Звернув увагу на Сандро Діно Дзофф, якого Сандро вважає своїм найкращим тренером. Той передсезонний збір Сандро провів дуже вдало, чим залучив до себе пильну увагу з боку Дзоффа. Це означало, що в нього з'являвся шанс провести в цьому сезоні свій перший матч. І такий момент настав!

У березні 1994 року (у 18 років!!!) Діно Дзофф випускає молодого Несту на поле в матчі з Удінезе. "Я добре пам'ятаю, що він тремтів, як лист на вітрі, – згадує Дзофф. – Але коли він вийшов на поле, він виглядав молодцем. Я ніколи не мав сумнівів щодо його здібностей".

Пройшло всього два тижні з тих пір, як Неста вперше понюхав пороху серії А, а його ім'я вже потрапило в заголовки новин всіх інформаційних агентств. І не в найприємнішому контексті. Це саме він був тим "маловідомим резервістом", у зіткненні з яким суперзірка "Лаціо" Підлога Гаскойн зламав на тренуванні ногу.

Провини Алессандро тут не було: Газза сам кинувся в підкат і виконав його вкрай невдало. Проте Неста дуже переживав і заливався сльозами, коли Гаскойна відвозили в лікарню. Навідувався до нього туди. Газза утішив хлопця: тобі, мов, немає за що себе корити...

У 1994 році в Лаціо прибуває Зденек Земан. Саме його обрали Серджіо Краньотті з Діно Дзоффом. Зденек переходить на гру в три нападаючих і тому Лаціо починає показувати веселий футбол: багато забиває і багато пропускає. Також отут починає прорисовуватися хвороба Лаціо; команда почувала себе незатишно на виїзді. У тому сезоні Сандро грає вже частіше, але не набагато. Це ще пов'язано з тим, що тоді у Фавалли була травма, і тому якийсь час його підмінював Неста. Але в тому сезоні Сандро грає у своєму першому особливому матчі: це було римське дербі з Ромою. Лаціо тоді перемогло 2:0.

Саме той сезон вважається одним з найважливіших у кар'єрі Алессандро. На нього звернули увагу Тиффозі Лаціо і тренери збірної Італії. Хоча в тому сезоні з Лаціо Сандро нічого не домігся. Думайте самі: тоді Лаціо бовталося в середині таблиці, у Кубку УЄФА виліт на другій стадії. Але саме в тому році Сандро домігся поваги. Справа була в середині листопада 1995 року. Алессандро Несто знаходився зі своїми друзями на шляху на острів Ельбу, коли задзвонив його мобільний телефон. Дзвонили з "Лаціо" – для того, щоб повідомити, що тренер молодіжної збірної Італії Чезаре Мальдіні викликає його на відбірковий матч європейської першості.

Для 19-літнього Нести цей дзвінок став початковим моментом на його шляху до слави. Зігравши одну з ключових ролей у перемозі над українською "молодіжкою" (2:0), що забезпечила італійцям вихід у фінальну частину турніру, Алессандро негайно застовбив собі місце в "основі". Шістьма місяцями пізніше, травневим вечором у Барселоні, він забив останній і тому вирішальний гол у післяматчовій серії пенальті у фінальному матчі з Іспанією. Команда Чезаре Мальдіні стала чемпіоном.

Ця подія відбулася за лічені дні до того, як Арігго Саккі, наставник дорослої "скуадри адзурри", повинен був визначитися із заявкою на дійсний чемпіонат Європи. Захоплений грою Нести, він уключив його в список 22-х, хоча в жодній із трьох ігор, проведених Італією на Євро-96, місця в складі йому не знаходив. Дебют Алессандро в головній команді країни відбувся трьома місяцями пізніше, у виїзному відбірковому матчі чемпіонату світу з Молдавією. На той час, коли кваліфікаційний цикл підійшов до свого завершення, він уже вважався автоматичним "титуларом".

На зміцнення позицій Нести в збірній вплинув той факт, що перед Різдвом 1996 року Саккі подав у відставку і був замінений на Чезаре Мальвіні – людину, яка знала про цього юного захисника все.

У Лаціо відбулася зміна тренерів. Замість опального Зденека Земана на його місце запрошують шведа Свена Горана Еріксона, відомого по роботі із Сампдорією. І його перший сезон роботи з командою був удалим. Хоч Лаціале і зайняли 7-ме місце в чемпіонаті, зате був виграний Кубок Італії, а в кубку УЄФА команда дійшла до фіналу, де програла Інтеру. Та й гра команди в чемпіонаті заслуговувала поваги. Адже після невдалого старту в команди був чудовий відрізок у середині чемпіонату. 16 виграшних матчів підряд!!! Після цієї серії команда підхопилася на 2-ге місце, але відверто провалила кінцівку чемпіонату. Але був виграний Кубок Італії і саме Сандро став одним з головних героїв того протистояння з Міланом. Перший матч Лаціале програли Мілану 1:0, але рахунок був не по грі. У відповідному матчі на 47-й хвилині Деметріо Альбертіні забиває м'яч у ворота Лаціо і, здавалося б, усе вже вирішено... Але тут відбувається неймовірне: Лаціо перехоплює ініціативу і відіграє два м'ячі, а третій м'яч, уміло, зігравши на добиванні, забиває Неста. 1-3 . Кубок відправляється в Рим. Чезаре Мальдіні включає Сандро на поїздку у Францію. Уже тоді він був одним зі стовпів оборони збірної Італії. Але той Кубок світу залишив у пам'яті Сандро не тільки приємні миті. Той матч уже практично нічого не вирішував. Усім було ясно, що Італія виходить у 1\8 фіналу чемпіонату світу. Матч з Австрією нічого не вирішував. Але саме в ньому відбулася трагедія: на 6-ій хвилині Сандро в єдиноборстві виявляється на газоні. Те була дуже серйозна травма коліна , що його іноді турбує донині . Уже наступного дня його прооперували в Римі. Діагноз: півроку без футболу.

У міжсезонні були витрачені неймовірні гроші (109 млн. діл) на придбання нових гравців. Салас, Михайлович, Консейсайо, Коуту, Віері, Де ЛА Пенья, Станкович. Однак першу половину сезону Лаціо грає без Нести і Віері. Травми. Тоді Лаціо втратив занадто багато, і чемпіонат закінчив на 2 місці з відставанням від Мілана на 1 очко. Хоча могли і виграти чемпіонат. Але це вже зовсім інша історія... У тому сезоні на Несту вже почали дивитися як на кращого захисника світу. Не даремно. Але все-таки той сезон Лаціо увічнило своїм першим міжнародним трофеєм. Це був останній розиграш Кубка Кубків. У фіналі була повалена Мальорка Ектора Купера. Лаціо готувався на скорення скудетто. І цей момент настав у наступному сезоні.

Лаціо готується до скорення найвищої вершини – скудетто. База для цього була закладена влітку: пішов Віері, але на його місце прийшли Симеоне, Верон, С.Індзагі. Лаціо підходив до сезону у всеозброєнні. Силу Лаціо першим на собі відчув МЮ. Саме манкуніанці програли матч за Суперкубок Європи. Вирішальний гол забив на 36-й хвилині Марсело Салас. Однак той сезон лаціале провели нерівно. І саме ця нестабільність ледве було не привела клуб до чергового невдалого сезону. Усе зважилося в останній матч. Ювентус програв матч Перудже 1-0 у матчі, що проходив під неймовірним дощем. Та перемога Перуджи зробила Лаціо чемпіоном! Це був рік Чемпіонату Європи. Італійці їхали на чемпіонат у тіні фаворитів: Голландії і Франції. Почали італійці чемпіонат з невиразної перемоги над турками, досягнутої завдяки сумнівному пенальті Індзагі. Однак Скуадра Адзурра швидко набрала звичний її темп і до півфіналу не зустрічалася із серйозними суперниками. Однак у півфіналі італійці потрапили на голландців. Той матч запам'ятався огидною реалізацією пенальті з боку голландців. 1 з 6 – гірше нікуди. Італія у Фіналі!!! Суперниками італійців були французи. То був чудовий матч! І бути італійцям чемпіонами, якби гравці не втратили концентрацію. Золото спливло з рук...

Почався новий сезон. Поразка від Франції не забута, але час найкращий лікар. Треба було відстоювати свій чемпіонський титул. Цілі на сезон стояли не жартівні. Говорять, що піднятися на вершину легше, ніж на ній утриматись. Краньотті це розумів. Лаціо, що у минулому сезоні грало фактично без форвардів, у міжсезоння зробило упор на нападаючих. Прийшли Креспо і Лопес, Перуцці, Діно Баджо. Залишили команду Консейсао й Алмейда. Однак Ерікссон заявив про свій перехід на роботу в збірну Англії по закінченні сезону. Сидячи на валізах Ерікссон думав уже не про Лаціо, незважаючи на його заяви про відданість Лаціо. Саме на початку сезону були загублені ті очки, яких не вистачило команді в кінцівці. І не бачити Лаціо третього місця, якби з командою продовжував працювати Ерікссон. На його місце прийшов Діно Дзофф. Саме він вніс той порив, що дозволив Лаціо показувати свою чемпіонську гру. Сандро продовжував показувати свою чудову гру і до нього прийшло європейське визнання. Щороку наприкінці грудня авторитетне французьке видання "Франс Футбол" визначає кращих футболістів, за підсумками року. Чудова гра Сандро на Євро2000 і в чемпіонаті Італії заслуговувала поваги. Його гру по достоїнству оцінили європейські журналісти. У підсумку Сандро зайняв 5-те місце, що для захисника є чудовим результатом. Лаціо зайняло 3-тє місце в чемпіонаті, хоча з Дзоффом до останнього боролося за чемпіонство. Ніяких успіхів не було ні в Кубку Італії, ні в Лізі Чемпіонів. Улітку 2001 року Лаціо був на грані банкрутства. Краньотті був готовий залишити посаду президента. Ситуація була критична. Команду залишили ведучі виконавці: Верон, Недвед, Салас. Справа дійшла до того що Краньотті збирався продати Несту заради Мендьєтти, що так і не заграв у Лаціо. Ситуація була критична, але усе уляглося. Неста залишився в Лаціо, хоча цей сезон може виявитися для нього останнім у футболці Лаціо.